Посилання

 
Міністерство молоді та спорту України
 
Донецька обласна державна адміністрація
 

Донецька обласна рада

 

Національний олімпійський комітет України

 
 

 
 
 
 
ХК "Донбас"






Iсторична довідка

  Донецький край славиться не тільки як потужний промисловий центр країни, але і як великий спортивний регіон. Донеччина завжди пишалась своїми спортсменами, імена яких назавжди були вписані золотими літерами до історії українського та світового спортивного руху.

  Джерелом великих спортивних досягнень та слави Донбасу стала любов до спорту та історична пам’ять про часи, коли зароджувався юзівський футбол і дійсність небезпечної праці вимагала гострого відчуття життя з його боротьбою, емоціями і перемогами, взаємодопомогою і взаємопідтримкою. Елементи цієї демократичності, масовості і закоханості в азарт спортивної боротьби були пронесені через сторіччя і реалізуються зараз в підвищеному прагненні молоді до фізичної гармонії і культури тіла, у азарті багатотисячної аудиторії вболівальників і в перемогах професійних команд і спортсменів.

  Ще на початку XX сторіччя заняття спортом у нашому регіоні були прерогативою лише вузького кола кваліфікованих робітників, які сприймали культуру спортивних змагань іноземних спеціалістів як екзотику. Але поступово спорт на Донеччині перетворився на засіб життя шахтарів і металургів. Набирати оберти в Донецькій області фізкультурний рух став з 1918-1920 роках. А у 1930 році в області вже налічувалось 2 156 гуртків, спортивних секцій та команд, у яких займалось понад 27 тис. осіб. Протягом 1930 року було підготовлено 130 інструкторів фізичної культури. На перших Всеукраїнських змаганнях важкоатлетів наші силачі зайняли І місце: Яриш, Коваленко, Нехтлеснев, Зайцев, Жуків, Ковалевський, Макаєв, Розенфельд.

  У 1931-1933 роках фізкультурно-спортивним рухом було охоплено понад 120 тис. осіб, налічувалось 100 футбольних команд, була відкрита перша обласна школа гімнастики (директор – П.Б.Мачковський). Випускниці 1933 року стали всесвітньо відомими атлетками: Єлизавета та Розалія Грінберг, Антоніна Зайцева, Ганна Песоцька, Марія та Олександра Сантопула.

  У 1937 році був відкритий спортивний зал «НКМЗ» у Краматорську.

  21 липня 1936 року Постановою Центрального виконавчого комітету та Ради народних Комісарів СРСР був затверджений Всесоюзний комітет зі справ фізичної культури та спорту з підрозділами на місцях, на яких було покладене керівництво розвитком фізичної культури та спорту в країні.

  У 1937-1940 роках за рахунок збільшення кількості спортивно-масових заходів, комплексних змагань, було додатково залучено більше 50 тисяч жителів області до систематичних занять у спортивних секціях. От деякі цікаві цифри, що характеризують Донецький спорт у 1937 році: кількість фізкультурників складала 171 366 осіб, значківців ГПО – 30 тис., плаванням займалось 8 665 осіб, веслуванням – 8 983 особи. На селі було побудовано 34 спортивних майданчики.

  Наказом № 117 Всесоюзного комітету зі справ фізичної культури та спорту від 25.02.1939 року Сталінському обласному спорткомітету було присуджене І місце серед обласних та крайових комітетів фізкультури за впровадження комплексу ГПО у 1938 р. Область нагороджена перехідним Червоним Прапором.

  За підсумками соціалістичного змагання 1939 року спортивні організації Сталінської області знову завоювали І місце в країні та одержали перехідні Червоні Прапори Всесоюзного і Українського республіканських комітетів фізкультури та спорту. З цього часу фізкультура та спорт стають нормою життя трудівників Донбасу.

  У 1940 році в області діяли 10 стадіонів, близько 200 спортивних залів і майданчиків, 7 водних станцій. Після звільнення Донбасу від нацистів у області поступово відновлюється спортивне життя. Було побудовано 11 стадіонів, 26 спортивних залів, організовано 37 спортивних товариств, що поєднали 32 тис. осіб. У фізкультурних колективах займалось більше 80 тис. спортсменів.

  А вже в 1948 році в області функціонували 6 654 колективи фізкультури, у яких займались фізичною культурою та спортом 49 381 особа. У 1949 році в області працювали 11 стадіонів, 320 спортивних майданчиків, 210 футбольних полів, 6 майданчиків для занять тенісом, 141 баскетбольний майданчик, 271 гімнастичний майданчик, 2 велостанції, 12 гімнастичних залів, 2 будинки фізкультури.

  З метою подальшого розвитку фізкультурної та спортивної роботи з 1938 до 1957 року відбувалось об’єднання спортивних товариств, близьких між собою за виробничим принципом. До 1957 року в області працювали ДСТ «Авангард», «Динамо», «Буревісник», «Водник», «Локомотив», «Колос», «Спартак», «Зеніт».

  У 1954 році був побудований стадіон «Азовсталь» в Маріуполі, у 1963 році – перший в області плавальний басейн «НКМЗ» у Краматорську.

  З 1960 по 1970 рік в області кращим колективам фізкультури було привласнене звання «Спортивний клуб»: металургійних комбінатів Азовсталь та ім. Ілліча м. Маріуполь, «Блюмінг» і «Прапор» м. Краматорськ, «Машинобудівник» м. Дружківка, «Азовмаш» м. Маріуполь.

  У ці роки було сформовано поняття фізичної культури як одного з найважливіших засобів виховання, що зумовило посилення уваги донеччан до її розвитку, конкретних кроків, спрямованих на залучення широкого кола до засобів фізичного самовдосконалення. Активна робота в цьому напрямку впродовж багатьох років заклала міцний фундамент для розвитку спортивної майстерності. Багато уваги приділялось створенню нових стадіонів та спортивних майданчиків.

  У березні 1972 року був введений у експлуатацію новий Всесоюзний комплекс «Готовий до праці та оборони СРСР». У республіці, у тому числі в Донбасі, проводилась змістовна робота з підготовки до здачі норм ГПО. За період з 1977 по 1979 роки у Донецькій області норми ГПО здали понад 700 тис. юнаків і дівчат. У 1979 році Донецька область була нагороджена Червоним Прапором Ради міністрів Української СРСР за успіхи по впровадженню комплексу ГПО серед трудящих.

  Спортивна слава Донбасу почала розквітати з 1935 року, коли Іван Весьолов на чемпіонаті СРСР з важкої атлетики з результатом 370 кг посів друге місце, а в 1938 році на чемпіонаті СРСР у ваговій категорії 56 кг встановив Всесоюзний рекорд – 91 кг. Це перший Всесоюзний рекорд в історії Донецького спорту.

  Першим майстром спорту в Донбасі став гімнаст із міста Сталіно Леонід Яриза (це звання йому було привласнено на чемпіонаті Радянського Союзу).

  30 серпня 1951 року чемпіонка України з бігу на 800 м Ніна Откаленко (Плетньова) із Дружківки на чемпіонаті СРСР у Мінську з результатом 2.12.0 посіла перше місце та встановила світовий рекорд – уперше серед донецьких спортсменів. Потім вона ще 14 разів перевершувала власні досягнення, ставши чемпіонкою Європи та світу.

  У 1952 році Віктор Чукарін завоював чотири золоті та дві срібні медалі на XI Олімпійських іграх у Хельсінкі (Фінляндія). Це був перший значущій результат для спортсменів-вихідців з Донецької області.

  Загалом з 1952 року представники нашого регіону взяли участь в 15 літніх Олімпійських іграх та 4 зимових. Спортсменами з 18 видів спорту (легка атлетика, плавання, боротьба вільна, гімнастика спортивна, боротьба греко-римська, бокс, футбол, важка атлетика, кульова стрільба, сучасне п’ятиборство, волейбол, баскетбол, фехтування на шаблях, хокей з шайбою, бобслей, гандбол, бокс) завойовано 33 золотих, 19 срібних та 22 бронзові медалі. На літніх Олімпійських іграх з 1996 по 2012 роки спортсмени Донецької області завоювали 15 медалей: 3 золотих, 4 срібні та 8 бронзових. На літніх Паралімпійських іграх з 1996 по 2012 роки представники нашого регіону завоювали 62 медалі: 21 золоту, 16 срібних та 25 бронзових.
 

  Адреса: 84313, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 23.

Новини